Наше шкільне життя: 2015

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

ОСІННІ КАНІКУЛИ

Весело і цікаво учні нашого класу провели осінні канікули. Ми побували в дендропарку "Олександрія" (місто Біла Церква) та у ландшафтному парку Буки.

З історії дендропарку

Наприкінці XVIII століття польський король Август Станіслав Понятовський подарував місто Біла Церква великому коронному гетьману Польщі Ксаверію Браницькому.

В 1781 році гетьман одружився на улюбленій камер-фрейліні імператриці Катерини II, племінниці Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрі Енгельгардт.

На своїх землях неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити парк в пейзажному стилi за модою того часу.

Автором генерального плану забудови парку став відомий французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Енс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні дубові насадження. Одночасно зі створенням паркових композицій, почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань.

Поруч з літньою резиденцією графів Браницьких - "Аустерію" було розташовано комплекс павільйонів, залу для танців, допоміжні служби та зелені й водні оздоблення.

Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми. Разом з галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворили чудовий, незабутній парковий ансамбль, який є одним із найкращих не тільки в Україні, а й у Європі.

Поряд з палацовим комплексом із західного боку розташовано сад "Мур" (його обгороджено мурованою цегляною стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку - "Клини", сад Катерини ІІ, Сад Потьомкіна, Російський сад, городи.

Західна частина парку - третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя (звіринець) і служила як лісопарк . Нині вона розширена ще на 96 га.

У східній частині парку знаходився сад, який мав назву "Дружній". На залізних декоративних воротах було викарбовано французькою мовою: "Прежде чем войдешь, посоветуйся со своим сердцем: умеешь ли ценить дружбу". В глибині саду була побудована Ротонда у вигляді раковини, де стояв бюст князя Григорія Потьомкіна.

Знаменитими були чудова оранжерея та теплиця "Олександрії", де вирощували велике різноманіття видів та сортів кактусів, пальм, орхідей, інжир, лимони, італійський виноград, китайські рози, які досягали небувалих розмірів.

Парк, закладений наприкінці XVIII століття, особливо змінився завдяки зусиллям садівника Августа Енса, який пропрацював в "Олександрії" 54 роки і був удостоєний пам'ятного знака на честь 50-річної служби. За свою довгу службу Енс сформував живописні пейзажі, які й нині викликають захоплення: ялинова, липова і каштанова алеї, композиції Великої та Малої галявини.

З часом Білу Церкву та парк "Олександрія" успадкував онук графині Олександри Василівни, один з синів Владислава Григора - Владислав Михал, граф Браницький. Останньою володаркою маєтків до 1917 року була дружина графа Владислава - Марія Євстафіївна з роду Сапєг. Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу.

У музеї парку зберігаються 16 прекрасних мармурових скульптур італійських митців: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик з собакою та Хлопчик з луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку.

В 1949 році парк "Олександрія" було передано у віддання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є питання пов'язані з інтродукцією та акліматизацією рослин, збереженням та відновленням старовинних насаджень. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі з яких мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку.