ОСІННІ КАНІКУЛИ

Весело і цікаво учні нашого класу провели осінні канікули. Ми побували в дендропарку "Олександрія" (місто Біла Церква) та у ландшафтному парку Буки.

З історії дендропарку

Наприкінці XVIII століття польський король Август Станіслав Понятовський подарував місто Біла Церква великому коронному гетьману Польщі Ксаверію Браницькому.

В 1781 році гетьман одружився на улюбленій камер-фрейліні імператриці Катерини II, племінниці Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрі Енгельгардт.

На своїх землях неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити парк в пейзажному стилi за модою того часу.

Автором генерального плану забудови парку став відомий французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Енс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні дубові насадження. Одночасно зі створенням паркових композицій, почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань.

Поруч з літньою резиденцією графів Браницьких - "Аустерію" було розташовано комплекс павільйонів, залу для танців, допоміжні служби та зелені й водні оздоблення.

Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми. Разом з галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворили чудовий, незабутній парковий ансамбль, який є одним із найкращих не тільки в Україні, а й у Європі.

Поряд з палацовим комплексом із західного боку розташовано сад "Мур" (його обгороджено мурованою цегляною стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку - "Клини", сад Катерини ІІ, Сад Потьомкіна, Російський сад, городи.

Західна частина парку - третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя (звіринець) і служила як лісопарк . Нині вона розширена ще на 96 га.

У східній частині парку знаходився сад, який мав назву "Дружній". На залізних декоративних воротах було викарбовано французькою мовою: "Прежде чем войдешь, посоветуйся со своим сердцем: умеешь ли ценить дружбу". В глибині саду була побудована Ротонда у вигляді раковини, де стояв бюст князя Григорія Потьомкіна.

Знаменитими були чудова оранжерея та теплиця "Олександрії", де вирощували велике різноманіття видів та сортів кактусів, пальм, орхідей, інжир, лимони, італійський виноград, китайські рози, які досягали небувалих розмірів.

Парк, закладений наприкінці XVIII століття, особливо змінився завдяки зусиллям садівника Августа Енса, який пропрацював в "Олександрії" 54 роки і був удостоєний пам'ятного знака на честь 50-річної служби. За свою довгу службу Енс сформував живописні пейзажі, які й нині викликають захоплення: ялинова, липова і каштанова алеї, композиції Великої та Малої галявини.

З часом Білу Церкву та парк "Олександрія" успадкував онук графині Олександри Василівни, один з синів Владислава Григора - Владислав Михал, граф Браницький. Останньою володаркою маєтків до 1917 року була дружина графа Владислава - Марія Євстафіївна з роду Сапєг. Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу.

У музеї парку зберігаються 16 прекрасних мармурових скульптур італійських митців: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик з собакою та Хлопчик з луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку.

В 1949 році парк "Олександрія" було передано у віддання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є питання пов'язані з інтродукцією та акліматизацією рослин, збереженням та відновленням старовинних насаджень. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі з яких мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку.

 

Цікавою була екскурсія Буками.

 ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

14 жовтня — День українського козацтва відзначається в Україні відповідно до Указу Президента України від 07 серпня 1999 року № 966/99. Зазначене свято встановлено, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення. Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з її іконою.

ВИСТАВКА "ПОДОРОЖ У СВІТ

 ПЕРВІСНОЇ ЛЮДИНИ"

5 жовтня у навчальному закладі відбулася виставка дитячих робіт "Подорож у світ первісної людини". Учні 6 класів взяли активну участь. 

   А як же жили стародавні люди? 

Вчені вважають, що предками перших людей були мавпи, які під впливом зов­нішніх причин — клімату, боротьби за виживання, пра­ці — поступово набули людських рис.
Перші предки людини жили в теплих краях. Наприклад, у Східній Африці вони з'явилися більше 2 млн. років тому, їх називають ще первісними людьми. Ці люди не вміли розмовляти і спілкувалися один з од­ним за допомогою різноманітних звуків. Мозок у них був розвинутий краще, ніж у мавпи, але, звичайно, не так, як у сучасної людини.
  Первісні люди не могли вижити поодинці, тому об'єд­нувалися у невеликі групи — первісні стада. Шукаючи їжу. вони збирали їстівні плоди, трави, корені, комах, тобто займалися збиральництвом. Люди не знали металів: необ­хідні їм ножі, сокири, рубила — примітивні знаряддя пра­ці — виготовляли з каменю або за допомогою каменю, тому час, коли вони жили, називають кам'яним віком. Уміння виготовляти знаряддя праці було головною ознакою, яка відрізняла людину вмілу від тварин.
 Згодом людина навчилася користуватися вогнем. Це була справді велика подія. Люди почали готувати їжу на багатті, на вугіллі пекти м'ясо, яке було смачнішим і поживнішим від сирого. Вогонь зігрівав їх холодної ночі, розга­няв морок, відлякував диких звірів. За допомогою вогню первісні люди зробили ще один важливий крок до виходу зі світу тварин.
  Поступово люди освоїли холодні регіони Європи та Азії. У більш суворому північному кліматі їм знадобилися на­дійні житла-укриття на випадок негоди, для захисту від вітрів і морозів. Люди почали селитися в печерах або збу­дованих ними землянках і куренях. Стіни куренів вони вкривали шкірами великих тварин, як це роблять сьогодні деякі північні народи. Шкіри тварин стали також першим одягом людини.
У холодних краях первісні люди не могли прогодувати­ся лише збиральництвом. Найважливішим заняттям стало полювання. З його розвитком з'явилася і перша зброя — спис — довгий загострений дрючок із дерева. Пізніше до нього почали прив'язувати кам'яне вістря. Зі списами по­лювали на звірів, а для риболовлі застосовували кістяний гарпун — короткий спис із гострим кістяним наконечником.
Черговим винаходом людей були лук і стріли. Це умож­ливило впольовувати тварин і птахів з великої відстані, завдяки чому у людей з'явилося більше їжі.
 Багато тисяч років тому людина стала схожою на сучасну. Вчені називають її «людиною розумною».

А як шестикласники уявляють життя первісних людей?

З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!

 

                    З Днем учителя!

Вітаємо всіх учителів з професійним святом! Бажаємо, щоб всі Ваші плани та мрії завжди втілювалися в життя, а постійними супутниками стали творча наснага й щаслива доля. Божої благодаті у мирі, любові та злагоди.

Учні 6-В класу