- У самостійності дитини не слід бачити погрозу.
- Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
- Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно, – зробіть так, щоб вона сама захотіла цього.
- Не переобтяжуйте дитину опікою і контролем.
Не створюйте "революційну ситуацію", а якщо створили, вирішуйте її мирним шляхом. |
- Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів,
що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти й прийняти його; не
перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з
повагою.
- Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Спробуйте переконати його,
що даний стан тимчасовий і швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть, що
ви поділяєте й розумієте його почуття.
- Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.
- Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в його сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодити.
- У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу допомогти.
- У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і
унікальний, як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне
дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі.
- Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в нього.
- Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось насторожило в поведінці підлітка.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар